Заселення земель Північного Надазов’я у 40-х роках 19 ст.
DOI:
https://doi.org/10.31558/3083-5771.2024.2.2Ключові слова:
українці – головна рушійна сила господарського освоєння Північного Надазов’яАнотація
У статті досліджується процес заселення земель Надазов’я у 40-х роках 19 ст., а саме його північної частини у Донецькій області. Сьогодні в адміністративному відношенні це частина територій Волноваського, Донецького, Кальміуського й Покровського районів Донецької області.
Джерельною базою, покладеною в основу досліджень, виступили документи вітчизняних і зарубіжних архівів, результати статистичних досліджень початку 20 ст. й інші друковані джерела. Передусім це документи Державного архіву Запорізької області з фонду 12 опису 2 «Олександрівське повітове казначейство, м. Олександрівськ Олександрівського повіту Катеринославської губернії».
Відтворена загальна картина заселення означеної території Північного Надазов’я Донецької області; встановлені населенні пункти, які було засновано; визначені дати прибуття до них поселенців; окреслені населені пункти, звідки прибули поселенці, та їх чисельність.
У період з 1841 до 1848 рр. державними селянами, козаками, військовими обивателями й військовими поселенцями з Полтавської, Харківської та Чернігівської губернії та однодворцями, у переважній більшості з Київської губернії, було засновано 40 казенних поселень – Благодатне, Богоявленка, Валер’янівка, Василівське (сьогодні у складі Микільського), Вільне, Володимирівка, Ганнівка, Георгіївка, Дмитрівка, Єгорівка, Єлизаветівка, Зачатівка. Златоустівка, Знаменівка, Іванівка, Іллінка, Калинове, Карлівка (сьогодні у складі Волновахи), Катеринівка, Кирилівка, Костянтинівка, Максимільянівка, Мар’їнка, Микільське, Новоандріївка, Новомихайлівка, Новоолексіївка, Новоукраїнка, Олександринка (сьогодні у складі Докучаєвська), Олександрівка, Оленівка, Ольгинка. Павлівка, Петрівське, Платонівка (сьогодні у складі Волновахи), Пречистівка, Свободне, Сонячне, Стрітенка й Трудове.
У 40-х роках 19 ст. фактично була сформована основа сучасної мережі населених пунктів на означеній території Північного Надазов’я. І саме українці були головною рушійною силою у господарському освоєнні цього надазовського степу.
Посилання
Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti [State archive of the Kharkiv region] [in Ukrainian].
Derzhavnyi arkhiv Zaporizkoi oblasti [State archive of the Zaporizhzhia region] [in Ukrainian].
Gayduk, S. I., Maksymenko, N. M. & Kulyk, V. D. (2020). Z istorii Novotroitskoho y Mykolaivky (Volnovaskyi r-n) [From the history of Novotroitskyi and Mykolaivka (Volnovasky district)]. Mariupolskyi kraieznavchyi zbirnyk. Kherson, 66–68 [in Ukrainian].
Rosiiskyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv [Russian State Historical Archive] [in Ukrainian].
Statistiko-ekonomicheskie tablicy po Mariupolskomu uezdu / Materialy dlya ocenki zemel Ekaterinoslavskoj gubernii. Mariupolskij uezd [Statistical and economic tables for the Mariupol uyezd / Materials for the assessment of land in Ekaterinoslav province. Mariupol uyezd] (1904). (T. IV), II. Ekaterinoslav: Tipografiya gubernskogo zemstva [in Russian].
Zemcov (1905). Kratkij obzor ekonomicheskogo polozheniya naseleniya Mariupol-skogo uezda [A brief overview of the economic situation of the population of Mariupol uyezd]. Sbornik statej Ekaterinoslavskogo nauchnogo obshestva po izucheniyu kraya. Ekaterinoslav: Tipografiya gubernskogo zemstvo, 641–676 [in Russian].
