Биківнянський вимір Донеччини

Анотація

Мета цього дослідження – на основі архівно-кримінальних справ репресованих виокремити та проаналізувати основні форми і специфіку політичних репресій проти уродженців Донеччини періоду «Великого терору» 1937–1938 рр., які досягли професійних та кар’єрних вершин і цілковито підтримували радянську владу, проте були репресовані за сфальсифікованими звинуваченнями і таємно поховані на території спецділянки НКВС у Биківнянському лісі. Методологія дослідження з використанням парадигмального підходу спирається на принципи об’єктивності, системності, історизму, діалектики та міждисциплінарності. Це дає змогу застосовувати історичні та історико-педагогічні методи (контент-аналізу, метабіографічного аналізу). В основу логіки викладу матеріалу дослідження покладено проблемно-історичний принцип. Наукова новизна дослідження пов’язана з тим, що питання аналізу архівно-кримінальних справ уродженців Донеччини, похованих на території колишньої спецділянки НКВС у Биківнянському лісі, в контексті вивчення механізмів масових політичних репресій 1937–1938 рр. є маловивченим і актуальним та потребує подальших досліджень.
Висновки дослідження, яке ґрунтується на матеріалах архівно-кримінальних справ уродженців Донеччини, демонструють нам явища, коли органи НКВС не тільки фальсифікували звинувачення та докази, а й «розмножували» та масштабували ці контрреволюційні троцькістські організації, розкручуючи маховик радянського терору 1937–1938 рр. Водночас аналіз матеріалів наведених архівно-кримінальних справ демонструє різні методи радянських катів проти українського народу, навіть проти тих, хто був їм вірним, незважаючи на їх заслуги перед країною, перед партією, яка їх же безжально знищувала.