Архітектурні пам’ятки Бойківської громади, які збереглись в умовах конвенційного та інформаційного протистояння

Анотація

Мета статті – на основі аналізу літератури та джерел розкрити сучасний стан розвитку пам’яток архітектури населених пунктів Бойківської сільської громади Кальміуського району Донецької області України, виявивши та проаналізувавши причини сучасного стану історико-архітектурного простору району в такому вигляді, яким він є. Конкретно аналіз охоплює архітектуру 19–20 ст., коли регіон був під владою Російської імперії та СРСР. Методологічну базу дослідження в основному становить контент-аналіз матеріалів, як-от фрагментарні дані та фотографії, знайдені на різних онлайн-платформах (Google Map, Yandex Maps, а також низки місцевих вебсайтів, зокрема у стані інформаційного «гібридного супротивника») і повідомленнях вебсайтів новин про воєнні події, які могли вплинути на пам’ятки архітектури. Серед матеріальної бази другорядними джерелами були аматорські туристичні блоги та сайти краєзнавства і культури краю, а також сайти релігійних організацій.
Результати дослідження показують, що ані російський імперський, ані радянський уряди не дуже дбали про розвиток приємної для ока та тривалої крізь історію архітектури в тому, що стане в майбутньому Кальміуським районом, і кілька історичних будівель, які залишилися стояти, вціліли через свою зручність, міцність і подальше використання різними урядами. Єдиним винятком із цього принципу є релігійні будівлі, які утримувалися церквами, включно з найстарішою спорудою в окрузі, але навіть у цьому випадку упереджене ставлення уряду сильно заважало безпеці будівель: радянська антирелігійна політика призвела до руйнування низки оригінальних церков, що потребували відновлення у 21 ст.
Дослідження є повністю оригінальним і належить автору; переважно ґрунтується на матеріалах, які автор особисто знайшов у першоджерелах, на всі вторинні джерела посилаються надаються окремо. З практичного погляду результати повною мірою демонструють, як упередження, цілі та передбачувані потреби уряду впливають на розвиток архітектури. Це також впливає на тенденції інформаційного протистояння, коли виселення німецького населення з сьогоднішнього селища Бойківського «співпало» з усуненням характерної архітектури (або, у випадку покинутого молокозаводу, її перебудовою), повністю змінюючи історико-культурний ландшафт і меморіальний простір району. Отже, матеріали дослідження мають певну користь для істориків культури, архітекторів, державних службовців, які опікуються меморіальними просторами. Перспективи подальших досліджень теми включають те, що історична архітектура, яка залишилася в Кальміуському районі, може або підтвердити тенденції, які спостерігаються в селищі Бойківському, або свідчити про протилежне. До того ж стаття містить архівні та візуальні матеріали, вперше введені в науковий обіг.