«Він вибрав свободу, а свобода вибрала його»

Анотація

Стаття присвячена Віктору Кравченку, одному з керівників радянської індустріалізації, маловідомому радянському «невозвращенцу», постать якого є прикладом протидії культу особи Сталіна. Висвітлення цієї неординарної постаті має на меті застереження від оголошених цілей «спеціальної військової операції», спрямованої на біснувате впровадження ідеї «русского мира». Мета статейного дослідження полягає у висвітленні постаті інженера і політика, який кинув виклик сталінському режиму заради майбутнього свого народу.
Основою дослідження стала книга-спогад Віктора Кравченка «Я вибрав свободу», яку українською мовою вперше перекладено у 2022 р. Російський переклад наявний в інтернеті лише в коротких уривках розділів, а зовсім відсутні розділи, присвячені колективізації і Голодомору в Україні. У процесі дослідження використані історико-біографічний, історико-генетичний, історико-порівняльний методи.
Основні результати проведеного дослідження полягають у визначенні ролі виховання в родині кадрового робітника, здобуття освіти майбутнім інженером-металургом, а згодом його роботи на керівних посадах середньої ланки на підприємствах України, Сибіру, Уралу і Москви у формуванні його громадянської анти-тоталітарної позиції. З огляду на розуміння суті сталінського режим він вирішив, що лише за кордоном зможе розповісти про радянську дійсність. Цінність розвідки полягає у тому, що заглиблений погляд на радянську дійсність на прикладі В. Кравченка розкриває жахливу реальність побудови суспільства «за комуністичними лекалами». Йдеться про вперше відкрите засудження культу особи в СРСР з його наслідками на судовому процесі в Парижі – центрі цивілізованої повоєнної Європи. Суд визнав правоту позивача за наклеп. Це дає підстави до перегляду офіційно визнаної в радянській історіографії першості ролі та місця М. Хрущова на XX з’їзді КПРС і друкованої розповіді О. Солженіцина «Один день Івана Денисовича» у розвінчанні культу особи Й. Сталіна.